Фундук — втілення нашого вересня.

Коли вже хочеться скуштувати тепла, але спека ще не відпускає, коли пряно, золотаво та по-осінньому горіхово.

З родинною історією, наче з казки: власний сад та ферма на Тернопільщині, маленька Емілія, яка у свої 4 роки з дитячою легкістю та захватом розповідає про кожен з видів фундука.

Сам фундук — соковитий та насичений, виплеканий увагою та часом, коли віддаєшся суцільно і сповна, бо «своє».

А далі, як зазвичай, — круасановий хрусткий кошик, пухкий заварний бісквіт, просочений сиропом лайма, у поєднанні з невагомим кремом юзу та мусом Grand Marnier з легкою гірчинкою тропічного померанцю. Додаємо яскравий лимонний гель і насичене фундучне праліне на основі білого шоколаду.

Прикрашаємо фундуком.

Родинним, з українських земель — вересневим.