Смак, у якому щось ніби давно знайоме, та водночас нове настільки, що хочеться ще.

У центрі — слива. Ми карамелізували її, щоб солодкість стала глибшою, теплішою, майже оксамитовою. Поруч — лайм. У гелі, легкий і свіжий, він додає яскравої ноти, що тримає баланс.

Далі — крем на основі маскарпоне з бобами тонка. Від них — щось між мигдалем, ваніллю і корицею, але без жодного з них буквально. Це як шлейф аромату, що не розшифруєш, але і не забудеш.

Зверху — маскарпоне з убе. Завдяки йому крем отримує і глибину, і колір, і той самий «а що це?», який так любимо. А фінальний акорд — локшина з каштанової пасти з убе-пудрою. Ніжна, майже невловима, як прикраса, що не для краси, а для настрою.